РЕЄСТР
ЗЛИТИХ СПРАВ САП
РЕЄСТР
ЗЛИТИХ СПРАВ САП
На створену після Революції гідності нову Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру покладали великі очікування у розслідуванні та відстоюванні в судах справ топ-корупції.

Натомість антикорупційна прокуратура почала перетворюватися в друге ГПУ, а її керівник Назар Холодницький уже став "любим другом" для корумпованих посадовців та політиків.

Центр протидії корупції зібрав справи, у яких деякі прокурори САП, а також їхній керівник особисто зливали перспективні розслідування.
РОЛЬ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПРОКУРАТУРИ
Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру створили в грудні 2015 року для процесуального керівництва у справах Національного антикорупційного бюро та здійсненні публічного обвинувачення в судах.
ОБОВ'ЯЗКИ ПРОКУРОРІВ САП
процесуально керувати усіма кримінальними провадженнями НАБУ
разом із детективами збирати докази у справах
давати вказівки детективам та контролювати законність їхніх дій
погоджувати слідчі дії (наприклад, обшуки чи допити) та процесуальні дії (наприклад, оголошення підозри чи закриття справи)
брати участь у судових засіданнях при обранні запобіжних заходів фігурантам справ та оскаржувати судові ухвали
паралельно з розслідуванням можуть звертатися до суду в інтересах держави (наприклад, з метою скасування в суді якогось корупційного договору)
після закінчення розслідування направляти справу до суду
відстоювати справи топ-корупції у судах та доводити винуватість їх фігурантів до винесення вироку
Від початку кримінального провадження у кожній справі призначається прокурор або група прокурорів, під керівництвом якого детективи проводять розслідування.

Після закінчення розслідування детектив НАБУ складає обвинувальний акт. Він направляється в САП, де прокурор його погоджує і згодом направляє до суду. На цій стадії НАБУ свою роботу виконало. Далі справа виключно за прокурорами.

Саме від прокурорів залежить якість розслідувань топ-корупції та вироки суду, а, отже, чи будуть фігуранти гучних справ нести покарання за накрадене чи ні.
ЯКІ СПРАВИ ЗЛИВАЄ САП
ДЕ САП ВИПРАВЛЯЄ СИТУАЦІЮ
Цей реєстр є активним. У разі, якщо прокурори САП рятують ці справи, ми робимо їх неактивними - тобто сірими. Нижче список таких справ. Однак ми продовжуємо ретельно стежити за діями та рішеннями прокурорів САП у цих справах.
ЯКИЙ ВИХІД?
Цих фактів було достатньо, щоб колишній генеральний прокурор Юрій Луценко повідомив про підозру своєму заступникові — антикорупційному прокурору Назару Холодницькому. За результатами розслідування "акваріумних плівок", підозра була готова ще від літа 2018. Проте Луценко вирішив покрити Холодницького, а справу закрили наприкінці грудня 2018 року.

Нині ж Холодницький більше не очолює САП, його обов'язки виконує заступник Максим Грищук. Проте ситуація не стала набагато кращою. Прокурор Віталій Пономаренко зливає справу "Роттердам+", інші прокурори, зокрема і Грищук, мовчки сприяють зливанню справи Татарова.

Зараз триває конкурс на очільника САП. Попри гідних членів Конкурсної комісії від Ради прокурорів України, серед яких визнані міжнародні експерти з бездоганною репутацією, Верховна Рада делегувала до складу Комісії осіб із сумнівною репутацією за квотою "За майбутнє", "Слуги народу", "ОПЗЖ" тощо.

Отже, єдиний вихід — це новий, гідний керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, призначений за результатами прозорого і чесного конкурсу, а також атестація інших прокурорів, в першу чергу тих, які зливали справи.

Інакше ми не побачимо ані реальних вироків, ані корупціонерів за гратами, ані повернення вкрадених у нас грошей.
РЮКЗАКИ АВАКОВА
Восени 2014 року син міністра внутрішній справ Олександр Аваков разом із заступником міністра Сергієм Чеботарем у кабінетах міністерства домовляються про корупційну схему.

Вони вирішують закупити 5000 рюкзаків для потреб бійців АТО за наші податки у друга Авакова-молодшого Володимира Литвина.
Через два роки після початку розслідування та менше ніж за рік після затримання сина та заступника Авакова прокурор САП Василь Кричун незаконно закриває кримінальне провадження щодо Олександра Авакова та Сергія Чеботаря.

Антикорупційна прокуратура змінює кваліфікацію справи на звичайне шахрайство. Єдиним фігурантом залишився другорядний герой — підприємець Володимир Литвин.

Згодом заступник керівника САП Володимир Кривенко укладає сумнівну угоду із Литвином. За умовами угоди, розмір завданої внаслідок оборудки шкоди зменшився втричі з 14 до 4,8 млн грн, а підприємець уникає реального строку ув'язнення.

В обмін на це Литвин викрив начебто спільника — померлу в грудні 2015 року особу, яка через тяжке онкологічне захворювання фізично не могла організовувати подібного злочину. Назар Холодницький визнав закриття справи законним та відмовив у поновленні розслідування. У вересні 2018 суд затвердив угоду з Литвином.

5 листопада Апеляційний суд остаточно "поховав" справу рюкзаків та відмовив ЦПК в оскарженні її закриття.
Після презентації Реєстру, керівник САП Назар Холодницький шість разів збрехав журналістам щодо "справи рюкзаків". Наприклад, він сумнівається, що відео, де Чеботар та Аваков-молодший у стінах МВС перед тендером домовляються про схему, є справжнім. А ще заявив, що єдина проблема із рюкзаками Авакова — їхній літраж. Однак висновки експертів говорять про невідповідність закуплених через схему рюкзаків більшості характеристик, прописаних у тендері. Більше про маніпуляції антикорупційного прокурора за посиланням.
Tilda Publishing
КВАРТИРНИЙ ХАБАР СУПРУН
Відео про те, як в.о. міністра охорони здоров'я Уляні Супрун пропонували хабар у вигляді квартири в передмісті Києва Вишневому, облетіло всі телеканали.

Справа банальна — Супрун пропонували поставити дороге обладнання в місцеву лікарню, за що вона мала отримати новеньку квартиру в новобудові. Це стало підставою для відкриття кримінальної справи.
На скандальних акваріумних плівках зафіксовано, як Холодницький попереджав фігуранта справи — свого друга — про плани та тактику слідства — обшуки, допити, інструктував перед проведенням слідчих дій у справі.
Як виявилося згодом, Назар Холодницький свого часу працював разом з мером Вишневого Іллею Діковим у правоохоронній системі Києво-Святошинського району. Пізніше він навіть вів як прокурор його особисту справу, у якій Діков, користуючись зв'язками, добився відкриття кримінальної справи проти свого боржника, де навіть мови про кримінал бути не могло.

Після відео та плівок, оприлюднених НАБУ, керівник САП публічно заявив, що не бачить підстав для оголошення підозри в цій справі, що означає, що справа, при всіх зібраних доказах, буде закрита.
Tilda Publishing
ФУТБОЛЬНІ СПРАВИ КЕРІВНИКА САП
Окрім, як у справі квартирного хабара Супрун, Холодницький здружився ще й з іншими фігурантами справи НАБУ.

У червні 2017 Холодницького обрали віце-президентом Федерації футболу України. Рівно через рік ФФУ опинилася в центрі скандалу.

У травні 2018 року в сюжеті "Наші гроші з Денисом Бігусом" йшлося, про маніпуляції з отриманням бюджетних замовлень на виготовлення штучних покриттів для футбольних майданчиків комерційним заводом.

Міністерство регіонального розвитку прописало такі вимоги для закупівлі штучної трави, під які в Україні підходить лише ТОВ, яка належить очолюваній Павелком організації і яка відкрила завод з виробництва штучного покриття для футбольних полів.

Цікаво, що Павелко не лише президент ФФУ і народний депутат, а й голова бюджетного комітету Верховної Ради.
Зважаючи на резонанс, Національне антикорупційне бюро розпочало розслідування про можливу корупцію ФФУ при будівництві футбольних полів.

У жовтні вже "Схеми" написали про зв'язок між депутатом Павелком та арабським офшором, через який вивели мільйон доларів з бюджету ФФУ.

До чого ми це все? А до того, що керівник САП Холодницький не покинув лави ФФУ і, більше того, й надалі безтурботно проводить час із фігурантом справи, у якій його орган веде процесуальне керівництво.

Хоча керівник САП, за його ж словами, формально заявив про конфлікт інтересів, все одно він залишається й надалі у лавах ФФУ. Через це є великий ризик, що справа може бути злита.

На початку листопада 2018 журналісти Bihus.info розповіли про багате життя Павелка, яке не відображене у його декларації. Там і покупка дорогих автівок, і оренда квартири за 17 тис доларів на місяць, і подорожі найдорожчими готелями світу. Це знову привернуло медіа до персони очільника ФФУ. І хто ж вступився за Павелка? Його "друг" Назар Холодницький.

У коментарі ICTV він відкинув усі звинувачення щодо Павелка: "Ну, якщо брати інформацію про закупівлю обладнання для підприємства Федерації футболу України, то там не було витрачено жодної бюджетної копійки, наскільки мені відомо. Для купівлі цього обладнання. Це були гроші, витрачені із бюджету самої федерації, яка, наголошую, є громадською спілкою".

Пізніше щодо витрат бюджетних коштів додав: "У випадку навіть якщо будуть доведені якісь порушення, у тому числі корупційні, САП буде діяти об'єктивно".

Цікаво, про яку об'єктивність іде мова, якщо очевидний конфлікт інтересів. Адже Холодницький, будучи віце-президентом ФФУ, дозволяє собі публічно у кабінеті в САП коментувати кримінальні провадження щодо очільника ФФУ та "схем", які є предметом розслідування НАБУ під процесуальним керівництвом підпорядкованих йому прокурорів.
Tilda Publishing
ЕЛІТНІ МАЄТКИ ТА АВТО ГЕНЕРАЛА ТКАЧУКА
Восени 2016 НАБУ відкрило кримінальне провадження за результатами розслідування журналістів про керівника Національної академії сухопутних військ Павла Ткачука.

Журналісти знайшли у нього незадекларовані елітні будинки та Лексус. Своє майно Ткачук записав на тещу, 88-річну пенсіонерку, та не вніс у декларацію. Причому нерухомість генерал отримав також оригінальним шляхом.
Але замість того, щоб з'ясовувати походження цих грошей та майна, що точно не могла собі дозволити теща-пенсіонерка, яка померла минулого року, заступник керівника САП Максим Грищук просто закрив справу.

Причиною закриття стала відсутність інформації про походження коштів. Тобто прокурори антикорупційної прокуратури повірили на слово Ткачуку та членам його сім'ї, які заявили, що теща все заробила сама, але так як вона померла, то довести самостійно це не може.

Мало того, прокурори дійшли висновку, що Ткачук не користується елітним будинком, у якому живе з сім'єю, тому що станом на 31 грудня 2015 року він у ньому не перебував через відпочинок за кордоном.

Насправді, цим рішенням прокурори новоствореної після Майдану антикорупційної прокуратури відкрили скриньку Пандори, адже тепер будь-який ТОП-посадовець, який живе в незадекларованому будинку, може на Новий рік злітати на відпочинок і таким чином уникнути кримінальної відповідальності, мовляв, він у цьому будинку не проживає.

Згодом суд визнав закриття справи незаконним та змусив САП поновити її розслідування.
СПРАВА МАУ КОЛОМОЙСЬКОГО
Протягом 3 років авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", підконтрольна Ігорю Коломойському, включала у вартість квитків суму державного збору, який МАУ повинна була сплачувати в спеціальний державний фонд.

Проте, як з'ясували детективи НАБУ, компанія зараховувала гроші від пасажирів собі в дохід. Лише за 2 роки таким чином МАУ "заробила" додатково 150 млн грн. Тобто люди зі своїх коштів за квитки сплачували збір, який керівники МАУ просто привласнили.

Уявіть собі, що ви купуєте в супермаркеті продукти, платите податок, включений у вартість чеку, а компанія його потім не перераховує державі, а привласнює собі. Мало того, пояснює це тим, що цей податок незаконний і його не мали права збирати з громадян, але так, як вже зібрали, то не роздавати ж його назад усім, хто вже заплатив.

Аналогічна ситуація і з МАУ. НАБУ після проведеного розслідування підготувало три підозри керівництву авіакомпанії, однак Холодницький заблокував їхнє погодження. Він пояснив це тим, що треба почекати фінальних судових рішень у спорі МАУ та держави.

Єдине, про що замовчує Холодницький, то це те, що судові спори впливають тільки на те, у кого вкрали гроші: у держави чи в пасажирів, проте ніяк не спростовують факту "крадіжки".

Згодом Холодницький вирішив взагалі не завдавати собі багато клопоту та справу передали до поліції.
НЕЗАКОННЕ ЗБАГАЧЕННЯ СБУШНИКА ДЕМЧИНИ
У вересні 2018 речниця СБУ опублікувала заяву першого заступника голови Служби Павла Демчини, де він зазначав, що НАБУ підготувало йому повідомлення про підозру, і назвав це злочином.

Згодом у НАБУ підтвердили інформацію про підозру. Але як Демчина дізнався про неї?

У НАБУ стверджують, що хронологічно заява СБУшника вийшла саме після направлення проекту підозри на погодження до САП. Чарівний збіг обставин?

Після цього САП пішло ще далі і на своїй сторінці у Facebook взагалі опублікувала повний текст підозри Демчині. Що є нонсенсом.
За фактом витоку інформації та попередження Демчини про підозру Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження.

Заступник Грицака став фігурантом НАБУ через можливе незаконне збагачення.
Зокрема за 1999-2015 роки Демчина та його цивільна дружина* отримали загальний дохід близько 2,8 млн грн. У той час, як витратили як мінімум 4,83 млн грн, з них лише 4,1 млн грн — на автомобілі. Звідки взялись ці гроші? Це розслідує НАБУ та САП.

Так, 26 лютого Конституційний суд України прийняв рішення, яке декриміналізувало статтю "незаконне збагачення". Саме за цією статею мав би підозрюватися Демчина. Однак це рішення остаточно допомогло йому уникнути відповідальності. САП уже повідомила про закриття справи.
* Демчина заперечує, що жінка, з якою він від 2011 має спільний побут та спільних дітей, є його дружиною.
ФІРТАШІВСЬКИЙ ЗАВОД
Справа Фірташівського "Запорізького титано-магнієвого комбінату" (ЗТМК) тягнулася в судах уже майже роки і є чудовим прикладом того, як у цій країні хоронять кримінальні провадження навіть із залізобетонною доказовою базою.

"ЗТМК" на 51% належить державі та 49% через кіпрську офшорну компанію "Толексіс трейдинг лімітед" — Дмитру Фірташу. Олігарх свого часу отримав частку комбінату тому, що обіцяв вкласти у розвиток унікального комбінату понад $110 млн, які в результаті пішли не на модернізацію комбінату, а на офшори.

Більше того, Фірташ поставив на чолі комбінату свого менеджера — Володимира Сивака, якого НАБУ звинувачує у розтраті майже 500 млн грн. Кримінальне провадження щодо нього відкрили ще у вересні 2015 і передали до НАБУ у червні 2016.

З кінця 2017 року справа слухалася в суді. Як у ході розслідування, так і на стадії суду, ми зафіксували кілька рішень прокурорів САП, які свідчать про підігрування фігурантам справи.

До прикладу, прокурор САП Ольга Ярова раптом вирішила відкликати власну апеляційну скаргу на судове рішення, яким Сиваку обрали м'який запобіжний захід. Водночас Ярова відмовилася звертатися до суду задля відсторонення Сивака від посади директора комбінату.

Після чого прокурор "помилилася" з визначенням підсудності і подарувала фірташівському менеджеру близько року — стільки справа без розгляду валялася в суді, що зрештою відмовився її розглядати через "помилку" прокурора.

Уже в процесі судового розгляду ті ж прокурори САП затягували із наданням суду ключового доказу у справі — виписки із банку, що підтверджує виведення фірташівським менеджером майже 500 млн грн, призначених на модернізацію комбінату. Прокурори САП були змушені подати ці докази, після того, як Центр протидії корупції їм про це публічно "нагадав".

Крім того, у ході судового розгляду одна із суддів Нінель Марченко заявляла, що представник ЗТМК на прізвище Шостак пропонував їй 50 тисяч доларів хабара за виправдання Сивака. Враховуючи ймовірну упередженість інших двох суддів, прокурори САП намагалися відвести всю колегію суду від розгляду справи Сивака. Проте їм двічі відмовили.

Результатом всіх цих дій і "помилок" прокурорів САП став виправдувальний вирок стосовно Сивака, який суд проголосив 29 травня 2019 року. Самі прокурори вирішили, що їм його слухати не потрібно, тому на засідання не з'явилися.

Наразі Апеляційна палата Антикорупційного суду розглядає апеляційну скаргу САП на виправдувальний вирок.
НАФТОПРОДУКТИ КУРЧЕНКА
У листопаді 2017 Генпрокуратура відзвітувала про чергову "безпрецедентну" конфіскацію у рамках розслідування "злочинної схеми Сергія Курченка", яка насправді виявилася черговою мильною бульбашкою у виконанні Юрія Луценка.

Слідство завершилось укладанням угоди з підставними особами, а не з бенефіціаром схеми – Курченком, якого підозрюють у використанні Одеського нафтопереробного заводу для ухилення від податків в особливо великих розмірах.

Згідно з угодою, начебто конфіскували нафтопродукти Одеського НПЗ, хоча на час рішення про конфіскацію самі нафтопродукти вже продали, а гроші від їх реалізації розчинилися на рахунках друзів Пашинського. Держава від гучної псевдоконфіскації Луценка насправді отримала лише дірку від бублика та реальну загрозу виплатити кошти за незаконно конфіскований завод та нафтопродукти.б

Така виключно "паперова" конфіскація стала можливою у тому числі завдяки зусиллям головного антикорупційного прокурора Назара Холодницького.

Ще восени 2016 року НАБУ за погодженням із Холодницьким витребувало в Одеської поліції кримінальне провадження щодо злочинної схеми Курченка із незаконного транзиту нафтопродуктів.

Вивчивши справу, детективи НАБУ побачили у ній перспективу та попросили у САП, як процесуальних керівників, визначити підслідність за НАБУ. Проте детективи двічі отримали відмову за підписом прокурора Ольги Ярової, яка вже у березні 2017 року повернула справу назад до Одеської поліції.

Тоді перспектива була розслідувати не лише схему Курченка, а й схему розкрадання речових доказів після арешту — нафтопродуктів. Тому детективи паралельно з цим у січні 2017 почали справу за фактом розкрадання нафтопродуктів, а також 880 мільйонів гривень, які отримали від їхньої реалізації службові особи ДП "Укртранснафтопродукт".

Тепер через те, що Холодницький не дозволив НАБУ розслідувати справу належним чином, а ГПУ провело "псевдо-конфіскацію", нам доведеться платити за вкрадені у нас же нафтопродукти.
СПРАВА ЕКСНАРДЕПА ЛОГВИНСЬКОГО
Справа рюкзаків не єдина, у якій керівник САП Назар Холодницький сприяв Народному фронту, витягуючи з під удару сина одного із лідерів партії — Арсена Авакова.

На акваріумних плівках зафіксовано, як Холодницький особисто обіцяє "гарантувати безпеку" нардепу від Нарфронту Георгію Логвинському. У лютому 2018 Логвинський приходив до кабінету Холодницького запитати, що той збирається робити з кримінальними справами, у яких він фігурує.
Холодницький відповів, що "повністю контролює ситуацію" і завчасно повідомить Логвинського, коли детективи проводитимуть слідчі дії. Йдеться про три кримінальні справи НАБУ.
У першій справі перевіряється причетність нардепа в організації заволодіння майном ТОВ "Бельведер Україна" на 40 млн грн.

У другій справі детективи НАБУ встановили, що помічники Логвинського причетні до заволодіння активами ПАТ "Банк Столиця", яке продали за заниженою вартістю За версією слідства, через їхні дії Фонд гарантування вкладів недоотримав близько 18,5 млн грн.

У третій справі розслідується корупційна схема, під час якої керівники Міністерства юстиції України у змові з нардепом Логвинським виплатили з державного бджету 54 млн грн фірмі "Золотий мандарин ойл", яка і контролюється екснардепом.

Гроші перераховувалися на виконання угоди про врегулювання спору у Європейському суді з прав людини у справі про стягнення грошей з державної енергетичної компанії "Київенерго" на користь фірми "Золотий мандарин ойл".

Як встановило слідство, саме Логвинським розроблена злочинна схема, згідно з якою були штучно створені обставини начебто не виконання рішення українського суду про стягнення коштів. Тобто українські чиновники фактично надурили ЄСПЛ, не надаючи частину матеріалів.

Наразі повідомлено про підозру 6 особам, причетним до цієї схеми. Серед них колишня заступниця міністра юстиції Наталія Бернацька (Севастьянова), колишній урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Борис Бабін, а також особи, наближені до Логвинського. Двоє підозрюваних вже співпрацюють зі слідством. Також очікується повідомлення про підозру самому Логвинському, який перебуває за кордоном.

Слід нагадати, як Холодницький та його заступник Володимир Кривенко намагалися злити цю справу.

На акваріумних плівках зафіксовано, що після зустрічі з Логвинським Холодницький тиснув на прокурора Сергія Козачину, аби той закрив справу. Проте Козачина не погодився та навпаки організував подальший збір доказів для оголошення підозри фігурнатам, у тому числі Логвинському.

Тоді Холодницький різко забрав у прокурора Козачини усі три справи Логвинського і ще десятки інших. Водночас заступник Холодницького ціленаправлено відкинув важливі докази по справі.

Минулого року генпрокурор Руслан Рябошапка повернув у справу попередній склад прокурорів, фактично відродивши її.
ВКРАДЕНІ ПРЕМІЇ З ДНЯ МЕДИКА
Улітку 2016 детективи НАБУ почали розслідування корупційної схеми у Державній санітарно-епідеміологічній службі і майже відразу затримали керівника служби Святослава Протаса та повідомили йому про підозру в отриманні хабара.

Група чиновників на чолі з Протасом розробили схему розкрадання великої суми бюджетних коштів.

Протас нібито виписував керівникам територіальних органів Держсанепідслужби премію до Дня медика в подвійному розмірі, а потім вимагав повернути йому половину цих премій.
Згодом славнозвісний прокурор САП Василь Кричун закрив справу начебто за відсутністю складу злочину.

Детективи оскаржили це рішення Холодницькому, проте його не змінили.
СПРАВА ЕКСГОЛОВИ НАЗК КОРЧАК
Скандальна ексголова Національного агентства з питань запобігання корупції, яке мало перевіряти декларації чиновників, сама не задекларувала автомобіль та паркомісце в столиці.

Детективи НАБУ почали цю справу завдяки матеріалам журналістів та зібрали майже всі докази, щоб повідомити Наталі Корчак про підозру.

Прокурор прийшов до Холодницького, щоб погодити доступ детективам до речей та документів.
Холодницький втрутився в діяльність прокурора в цій справі та дав йому вказівку не погоджувати НАБУ проведення остаточних слідчих дій по справі. Це в свою чергу заблокувало розслідування.

Пізніше САП офіційно ж відмовилася оголошувати підозру Корчак, стверджуючи, що справа недопрацьована. Через півроку Холодницький удруге відмовився погодити їй підозру.

Що цікаво, після цього НАЗК віддячило керівнику САП, не побачивши конфлікту інтересів у його діях. Йдеться про рішення Холодницького, яке він ухвалив у кримінальній справі, фігурантом якої є його друг.

У подальшому прокурори САП погодили підозру Наталії Корчак, яку детективи НАБУ вручили їй 28 жовтня 2019 року. Вже у листопаді розслідування цієї справи завершили та скерували справу до Антикорупційного суду.
СПРАВА ІСААКЯНА
Ще у 1998 році дві держустанови уклали договір між собою, за яким перша Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (ДІФКУ) мала надати другій держпідприємству Антонов кредит у розмірі 21 млн грн на розбудову літаків. ДП "Антонов" отримало лише 16 млн грн, але й їх не повернуло.
У 2015 році тодішній керівник ДІФКУ Арсен Ісаакян продав право вимоги цього боргу приватній фірмі за 1,5 млн грн. Тепер ДП "Антонов" винна кошти не іншій державній установі, а приватній колекторській компанії.

Збитки держави від сумнівної угоди — 14,5 млн грн. Це стало підставою для НАБУ у грудні 2015 розпочати розслідування.
У вересні 2018 прокурор Василь Кричун хотів укласти угоду із Ісаакяном, згідно з якою відповідальний за сумнівну схему, через яку ми втратили б 14,5 млн грн, замість 6 років у в'язниці відбувся б штрафом у 17 тис грн.

У випадку затвердження судом угоди, з ДП "Антонов" могли б стягнути цей борг на користь приватної фірми. Проте у Шевченківському районному суді Києва угоду не затвердили. Представники ДІФКУ не погодилися зі її змістом.

У жовтні 2019 року справу було передано до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), втім прокурор Кричун не полишив ідеї укласти угоду. Цього разу вже за згоди представників ДІФКУ.

Проте судді ВАКСу вивели на чисту воду учасників справи та цілком законно відмовили у затвердженні угоди. Судді дійшли висновку, що вона не відповідає суспільному інтересу та не містить вимоги про хоча б часткове відшкодування збитків обвинуваченим.

Відтепер справа слухатиметься в Антикорсуді у звичайному порядку, тож будемо стежити за діями та рішеннями прокурорів.


ЧОРНА БУХГАЛТЕРІЯ ОХЕНДОВСЬКОГО
Колишній керівник Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський у грудні 2016 отримав підозру у незаконному отриманні грошей із "чорної каси" Партії Регіонів — 160 тис дол.
У березні 2017 Назар Холодницький заявив, що готовий передати справу до суду.
Підпис Охендовського в "амбарній книзі" Партії регіонів
Проте паралельно змусив детективів надіслати запити в інші країни, щоб з'ясувати, чи витрачав Охендовський отримані від регіоналів хабарі за кордоном.

Уже через три місяці Холодницький передумав передавати справу до суду і взагалі зупинив розслідування.

Це дозволило адвокатам Охендовського поскаржитись до суду, який зобов'язав прокурорів справу або закрити, або ж таки передати до суду. Прокурори САП оскаржили це, втім суд їм відмовив.

Як і очікувалось, прокурори закрили справу.
"ЗЕЛЕНИЙ ТАРИФ" ДЛЯ ОПОБЛОКІВЦІВ НА 300 МЛН ГРН
Підконтрольне місцевим депутатам від "Опоблоку" в Запорізькій області Руслану Божко та Олександру Рєпкіну підприємство "Токмак Солар Енерджі" продавало держпідприємсту "Енергоринок" електроенергію за завищеною вартістю. За інформацією детективів НАБУ, розкрадання на схемі сягають 300 млн грн платників податків.

За висновками слідства, "Токмак Солар Енерджі" отримало зелений тариф, подавши підроблені документи про введення ще не побудованих площ в експлуатацію. Йдеться про третю чергу сонячної станції потужністю 6 МВт.

Суть "зеленого тарифу" в тому, що держава умисно дорого купує електроенергію з відновлюваних джерел. Це робиться для заохочення вироблення зеленої енергії.

У листопаді 2018 Нацкомісія з питань енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалила рішення про проведення позапланової перевірки підприємства за заявою НАБУ.

Йдеться про розкрадання в розмірі 300 млн грн, до якого можуть бути причетні депутати обласної ради — це означає, що справа підслідна НАБУ та САП.

Однак прокурори САП у грудні 2018 року чомусь вирішили передати справу в Національну поліцію, порушивши вимоги підслідності, визначені ст. 216 Кримінального процесуального кодексу. Детективи оскаржили це рішення прокурора керівнику САП Холодницькому, втім останній залишив його в силі.

Разом з тим, науковці Інституту держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України дійшли висновку, що справа "зеленого тарифу", підслідна лише Національному антикорупційному бюро. Дослідження проводилося за зверненням Центру протидії корупції.

Щоб скасувати ці угоди про зелений тариф, НАБУ подало позов до суду на "Токмак Солар Енерджі" та виграло справу в першій інстанції.

Незаконне рішення прокурорів про передачу справи до поліції, зіграло на користь фігурантам розслідування. Як ми і передбачили, поліція просто закрила справу 17 травня 2019 року.

Відповідно до даних сайту НКРЕКП, тариф підприємству встановлений до 2030 року. За попередніми підрахунками, збитки державі будуть становити понад 1 млрд грн.
СПРАВА НАРДЕПА ДЗЕНЗЕРСЬКОГО
Народний депутат від «Народного фронту» Денис Дзензерський, будучи акціонером групи компаній «Веста», став поручителем у низці кредитних справ. У результаті цього він став боржником «ВТБ Банк» і «Банк Кредит Дніпро» на загальну суму у майже 4 млрд грн.

Кредитори звернулися до суду та виграли декілька справ про стягнення коштів особисто з нардепа.

Однак у деклараціях нардепа за 2015-2016 роки немає й згадки про ці фінансові зобов'язання, про що йдеться в розслідуванні журналістів «Вihus.info».

Окрім того, Дзензерський не вказав у декларації свої корпоративні права в ПАТ МНПК «Веста», де його частка в статутному капіталі складала майже 8 млн грн.

Нацагентство з питань запобігання корупції 2017 року провело повну перевірку декларацій Дзензерського за 2015-2016 роки та також підтвердило ці порушення.

Детективи НАБУ в ході розслідування зібрали докази, що стало підставою для підготовки проекту подання до Верховної Ради для зняття недоторканності з нардепа в липні 2017 року. Подання повернули на доопрацювання. За інформацією НАБУ — детективи усунули недоліки.

Після цього прокурор мав скласти новий проект подання для зняття недоторканності. Утім у липні 2018 року прокурор САП Валентин Мусіяка виніс постанову про закриття справи. Своє рішення він обґрунтував суперечливими роз'ясненнями науковців, що фінансові зобов'язання нібито не можуть виникати на підставі судових рішень.

Така позиція прокурора САП Мусіяки викликала здивування, оскільки жоден науковець чи наукова установа не можуть тлумачити положення законів України. Таке право має виключно Конституційний Суд. Ні прокурор, ні детектив не можуть брати за основу будь-які роз'яснення чи висновки науковців з правових питань для ухвалення процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Представники банків-кредиторів Дзензерського оскаржили в суді закриття цієї справи. Спочатку суд першої інстанції їм відмовив, але Київський апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції та постанову прокурора САП Валентина Мусіяки.

Наслідком рішення Київського апеляційного суду є поновлення розслідування справи. Згідно з інформацією САП, 18 січня 2019 року Назар Холодницький змінив групу прокурорів у цьому провадженні, виключивши з нього прокурора Мусіяку.

Як наслідок зміни прокурорів, 12 березня 2019 року САП передала на погодження генпрокурору Юрію Луценку подання про притягнення до кримінальної відповідальності Дзензерського. Як не дивно, Луценко подання повернув.

Утім 29 серпня 2019 року, після початку роботи Верховної Ради нового скликання Денис Дзензерський втратив свій мандат народного депутата.

19 листопада 2019 року детективи НАБУ за погодження прокурорів САП повідомили про підозру Дзензерському у декларуванні недостовірної інформації за 2015-2018 роки. Про підозру Днезерському повідомили "заочно" оскільки він виїхав за межі країни. А 15 січня стало відомо, що НАБУ оголосило ексдепутата у розшук.
СПРАВА НАРДЕПА ВАЛЕРІЯ ІЩЕНКА НА 20 МЛН ГРН "УКРЗАЛІЗНИЦІ"
Від липня 2016 року НАБУ розслідувало кримінальну справу щодо розкрадання понад 20 млн грн "Укрзалізниці". Схема проста: держпідприємству продавали метизну продукцію (гвинти, болти гайки тощо) за завищеними цінами.

Так, упродовж 2014 року керівники Центру забезпечення виробництва (відокремленого підрозділу "Укрзалізниці") змовилися з представниками одного з приватних підприємств і допомогли йому перемогти на тендерах. Згідно з укладеними угодами, ціни на той момент майже вдвічі перевищували середньоринкові.

Наразі майже всі учасники цієї схеми отримали обвинувачення та їхні справи направлені до суду. Однак у березні 2017 року САП раптово зменшила коло підозрюваних у справі, закривши провадження щодо начальника департаменту матеріально-технічного забезпечення ПАТ "Укрзалізниця". На думку НАБУ, саме ця особа погоджувала закупівлю продукції за завищеними цінами.

Окрім цього, детективи встановили, що одним із організаторів цієї корупційної схеми є народний депутат України Валерій Іщенко. Від 2017 року щодо нього розслідується окрема справа.

За версією слідства, нардеп контролював групу підприємств, які використовувалися у схемі для постачання "Укрзалізниці" продукції за завищеними цінами.

За інформацією журналістів, прокурори САП "не бачили" підстав складати подання до Верховної Ради, щоб отримати згоду на вручення підозри Іщенку. Прокурором у цій справі є Віталій Кравець.

Згодом ситуація змінилася: 29 серпня 2019 року, після початку роботи Верховної Ради нового скликання Валерій Іщенко втратив мандат.

2 жовтня 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру Іщенку. Антикорупційний суд на час слідства відправив його під нічний домашній арешт.

20 листопада 2019 року слідство у справі Валерія Іщенка завершилося, справу готують для передачі в Антикорупційний суд.
МРІЯ НА МІЛЬЯРД
За даними НАБУ, керівники аграрного холдингу "Мрія" заволоділи 1,3 мільярдами доларів США міжнародних інвесторів.

Для цього вони протягом 4 років складали підроблені документи щодо фінансового стану понад 140 підприємств агрохолдингу. Зокрема, подавали неправдиву інформацію щодо прибутковості, кількості наявних земельних ділянок, показників урожаю тощо.

У результаті керівники "Мрії" випустили цінні папери і отримали кредити. Однак детективи встановили, що таким чином міжнародні компанії зазнали збитків на понад мільярд доларів.

2014 року Міністерство внутрішніх справ (МВС) оголосило екс-керівнику "Мрії" Миколі Гуті підозру в шахрайстві, проте вручити її особисто не вдалося. Після цього бізнесмена оголосили в міжнародний розшук. Півтора року справу розслідувало головне слідче управління МВС.

У результаті вдалося знайти певну кількість техніки, виведеної з "Мрії" на компанії-прокладки. Уже 2016 році керівник САП Назар Холодницький передав справу НАБУ.

У вересні 2018 прокурори САП вирішили передати справу назад до поліції, а в листопаді знову вирішили повернути справу до НАБУ. Утім у листопаді прокурори САП вирішили закрити справу в частині підозри екс-керівнику Миколи Гути. Згідно з відомостями судового реєстру, прокурором у справі є Василь Кричун.

У березні прокурор САП Василь Кричун прийняв нове рішення — знову передати справу до поліції.
СПРАВА КОРОЛЯ КОНТРАБАНДИ АЛЬПЕРІНА
Детективи НАБУ розслідували корупційну схему, у якій фігурував одеський бізнесмен Вадим Альперін. Упродовж 2016-2017 високопосадовці митних та фіскальних органів, зловживаючи своїм службовим становищем, сприяли заниженню митної вартості імпортованих в Україну товарів. Завдяки цій схемі, держава зазнала збитків у сумі більш ніж півмільярда гривень.

Вадим Альперін відомий в ЗМІ як "король Одеської контрабанди". Йому приписують великі зловживання, а статки оцінюють у мільярд доларів.

У межах цього розслідування детективи ініціювали накладення арешту на понад 450 млн гривень компаній-учасниць схеми. Наприкінці 2017 року слідчі Генеральної прокуратури задокументували факти пропозиції хабара у 800 тисяч доларів Альперіним керівнику детективів НАБУ за зміну кваліфікації у його справі.

Альперін хотів, аби справу зі зловживання владою (ч.2 ст. 364) перекваліфікували на підроблення документів (ст.358), що означало б зміну підслідності і передачу справи в поліцію.

Згідно з кримінальним процесуальним кодексом, справа Альперіна підслідна виключно НАБУ (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України):

  • досудове розслідування злочину, передбаченого ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем);

  • розмір шкоди перевищує 500 млн грн;

  • детективи знайшли докази, що у злочин вчинили керівники органів Державної фіскальної служби України.

У травні 2019 року керівник САП Назар Холодницький змінив підслідність у так званій "справі Альперіна", передавши її в Державне бюро розслідувань. Тобто детективи НАБУ відмовилися перекваліфікувати цю справу за хабар 800 тисяч доларів, а Холодницький — ні.

Разом зі "справою Альперіна" в ДБР передали й іншу справу, яка стосувалася цієї ж корупційної схеми. Це розслідування розпочинала ще Генпрокуратура. Влітку 2018 року керівник САП визначив підслідність цієї справи за НАБУ, а вже за кілька днів "передумав".

Тобто Холодницький незаконно змінив підслідність у справі Альперіна на її фінішній прямій, попри пряму заборону кримінального процесуального кодексу доручати здійснення розслідування справ НАБУ іншому органу досудового розслідування.

Згодом новий Генпрокурор Руслан Рябошапка скасував незаконне рішення Холодницького та повернув справу до НАБУ.

Вже наприкінці листопада 2019 року ЗМІ повідомили про те, що в рамках цієї справи детективи НАБУ затримали 10 осіб. Зокрема, заступника начальника Київської міської митниці ДФС Сергія Тупальського. Сам Альперін встиг втекти, але пізніше його затримали біля входу до будівлі САП.
СПРАВА ЕКСПРОКУРОРА АТО КУЛИКА
Скандальний ексвійськовий прокурор сил АТО Костянтин Кулик вже понад два роки займає посаду заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ГПУ.

Кулика призначили на цю посаду у квітні 2017 року, незважаючи на обвинувачення в незаконному збагаченні. Ця справа від кінця 2016 року слухається в суді, однак її незабаром закриють і Кулик вийде сухим із води завдяки рішенню Конституційного суду України щодо скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Окрім цього епізоду, НАБУ розслідує ще одну кримінальну справу щодо можливого корупційного злочину Кулика. Журналісти, зокрема, писали, що екс-прокурор АТО Кулик в період 2014-2016 років отримував гроші за перебування в зоні проведення антитерористичної операції, а сам фактично був у Києві. Тобто він незаконно отримував АТОшні виплати за вказаний період.

Ще 2017 року детективи зібрали докази для оголошення підозри Костянтину Кулику, проте керівник САП Назар Холодницький гальмує погодження повідомлення про підозру. Як повідомили в НАБУ, проект підозри тричі направляли до САП, але безрезультатно.
СПРАВА ОДЕСЬКОГО МІЖНАРОДНОГО АЕРОПОРТУ
2011 року за часів екс-президента-втікача Віктора Януковича приватна компанія "Одеса аеропорт девелопмент" отримала 75% Одеського міжнародного аеропорту. У міста залишилося лише 25% корпоративних прав на летовище.

У червні 2016 детективи НАБУ почали розслідувати фактично незаконну приватизацію аеропорту.

За інформацією журналістів, фірма, що отримала права на аеропорт, належить одеськими бізнесменами Борису Кауфману та Олександру Грановському.

Так, чиновники Одеської міської ради, змовившись з представниками "Одеса аеропорт девелопмент", створили ТОВ "Міжнародний аеропорт "Одеса"".

Перетворення летовища у комерційну фірму здійснювалося під виглядом начебто залучення коштів приватного інвестора в сумі 120 млн доларів США для реконструкції злітної смуги.

Однак ніякого відкритого конкурсу на ремонт не проводилося. Очевидно, що нові власники аеропорту не були зацікавлені у великій кількості охочих інвесторів та конкурентних умов. Тому єдиним інвестором, цікавим схемникам, став "Одеса аеропорт девелопмент".

Зрештою "інвестиційні" кошти на ремонт злітної смуги виявилися пшиком, оскільки "валялися" у банківській заставі за кредитом фірми "Одеса аеропорт девелопмент".

Проте це не завадило зловмисникам, передати все комунальне майно аеропорту в приватні руки Кауфмана-Грановського. Таким чином, шкода Одесі становить 118 млн грн.

Наразі аеропорт працює і заробляє гроші, які йдуть не в бюджет міста, а в кишені схемщикам.

Детективи НАБУ, розслідуючи цю справу, добилися арешту на комунальне майно аеропорту, яке "подарували" приватній фірмі. Разом з тим, у квітні 2019 року детективи підготували проекти підозр, направивши їх для погодження в САП, але САП їх не погодила.

Натомість старший прокурор у цій справі заступник керівника САП Володимир Кривенко 10 червня 2019 року змінив кваліфікацію справи зі зловживання службовим становищем (ст. 364 Кримінального кодексу України), на службову недбалість (ст. 367).

Того ж дня, Кривенко ухвалив рішення передати справу для подальшого розслідування до поліції Одеської області. Ті, своєю чергою, розслідувати не стали та згодом закрили справу, що було очікувано.
СПРАВА ЯЄЧНОГО МАГНАТА БАХМАТЮКА
Ще 2017 року САП віддала поліцейським й іншу резонансну справу, яка стосується Бахматюка. Йдеться про схему заволодіння 1,1 млрд грн державного бюджету за участі підприємств холдингової компанії "Авангард". Їхнім бенефіціарним власником є Олег Бахматюк.

"Авангард" — найбільший в Україні виробник яєць і яєчних продуктів. Активи холдину, серед іншого, налічують комбікормові заводи, інкубатори, фабрики для утримання курей тощо.

За даними НАБУ, кілька підприємств, які входять до холдингу, протягом 2015-2016 вирішили незаконно отримати відшкодування з бюджету податку на додану вартість (ПДВ).

Законодавство передбачає, що ПДВ відшкодовується з держбюджету, якщо підприємство, здійснюючи виробництво товарів та їхній продаж, сплатило забагато податку — тобто купило більше сировини, ніж продало готової продукції.

Втім, як встановили детективи, підприємства холдингу провели операції, які спричинили штучні підстави для відшкодування цього податку. До того ж, детективи НАБУ виявили, що відшкодувати ПДВ холдингу "Авангард" "допомогли" податківці, які начебто "не побачили" порушення закону та склали позитивні висновки.

Махінації агрохолдингу призвели до того, що держава відшкодувала "Авангарду" в рази більше податку на додану вартість. Це призвело до втрати 1,1 млрд бюджетних коштів.

Проте ще 2017 року заступник керівника САП Назара Холодницького Володимир Кривенко вирішив передати справу до Нацполіції. Детективи НАБУ оскаржували таке рішення особисто Холодницькому та Луценку, але результату це не принесло.

Як наслідок, ще 2017 року поліція провела експертизу, яка начебто не підтвердила схему, а прокурор ГПУ закрив справу.

МІЛЬЯРДНА СПРАВА "ВІЕЙБІ БАНКУ" БАХМАТЮКА
Ще 2014 року Національний банк видав "ВіЕйБі банку" Олега Бахматюка кредит на 1,2 млрд грн в якості державної підтримки. Нацбанк видавав гроші банкам, аби ті не збанкрутували.

Гроші мали піти на фінансове оздоровлення банку, аби він не втратив кошти вкладників. Утім, різними схемами гроші вивели з банку.

Гарантією повернення кредиту мала стати комерційна нерухомість "ВіЕйБі банку" у Харкові та Києві, а також майно власників. Фактично, висновки щодо вартості цього майна були підроблені, а реальна його ціна була значно нижча.

"ВіЕйБі" також не надав Нацбанку план фінансового оздоровлення банку, тобто чітку програму використання кредиту за призначенням. Це означає, що гарантій повернення грошей державі фактично не було.

Ці факти разом з іншими стали предметом розслідування НАБУ. Підозрюваними в цій справі мали бути в тому числі сам Бахматюк і тодішній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.

НАБУ підготували проекти підозр, але генпрокурор Юрій Луценко передав справу до Нацполіції, незважаючи на пряму заборону процесуального закону передавати справи НАБУ іншим органам

Нагадаємо, якщо справа стосується вищих посадових осіб, таких як перший заступник глави НБУ, то нею мають займатися НАБУ і САП.

Слідчі поліції вилучили низку важливих доказів під час розслідування, але вони дивним чином опинилися у підвалах відділків, де їх у прямому сенсі затопило водою. Тобто поліція, ймовірно, провела розслідування тільки для того, щоб зібрати докази і знищити.

Але навіть після незаконної передачі справи "ВіЕйБі банку" Луценком до поліції НАБУ розпочало окремо розслідувати факти саме махінації з кредитом Нацбанку, але цього разу її "злив" Назар Холодницький. Як повідомили Центру протидії корупції детективи НАБУ у відповідь на запит, 27 березня 2019 року глава САП вже особисто передав і цю нову справу до Нацполіції.

Передбачити результат було не важко: обидві передані до поліції справи 9 серпня "успішно" закрили.

Згодом новий Генпрокурор Руслан Рябошапка скасував постанову про закриття справи та у серпні 2019 знову передав її до НАБУ. Уже в листопаді НАБУ заявило про затримання 7 осіб за підозрою у заволодінні 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту, наданого Національним банком у 2014 році ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Йдеться про колишніх та чинних посадовців Національного банку, "ВіЕйБі Банк" та приватних компаній, пов'язаних із кінцевими бенефіціарами "ВіЕйБі Банку". Бахматюку повідомили про підозру заочно, так як він перебуває за кордоном. Згодом його оголосили у розшук.

Протягом літа 2020 року точилася боротьба за збереження справи. Печерський райсуд постановив скасувати її відновлення. Генпрокурорка Ірина Венедіктова скористалася цим і фактично закрила справу, хоча могла не виконувати явно незаконне рішення суду. Пізніше Апеляційна палата ВАКС скасувала рішення Печерського суду, а Венедіктова скасувала закриття справи.
СПРАВА "РОТТЕРДАМ +"
Ця справа стосується однієї з найзухваліших схем у сфері енергетики, яку детективи НАБУ почали розслідувати у березні 2017 року.

За даними НАБУ, топменеджери компанії "ДТЕК" олігарха Ріната Ахметова у 2015 році тиснули на керівництво Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), аби ті затвердили так звану формулу "Роттердам +".

Формула передбачала включення до тарифу на електроенергію, витрати на доставку та перевалку вугілля в Україну з портів Європи. Проте, як встановило слідство, таких витрат не існувало, їх включили до формули, аби штучно збільшити вартість електроенергії для всього населення.

У березні 2016 року НКРЕКП прийняла цю злочинну формулу, що в результаті вилилося в мільярдні збитки споживачам електроенергії. Зокрема, минулого року експертиза встановила збитки у сумі 18,87 млрд грн.

У серпні 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру 6 особам, причетним до схеми, серед яких ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк, гендиректор компанії "ДТЕК мережі" Іван Гелюх та інші.

Сам Вовк і його колишній підлеглий, причетний до схеми, втекли з країни, тож у заочному порядку: їм вручили підозри, оголосили їх у розшук і обрали запобіжні заходи.

Розслідування тривало, але 27 серпня 2020 року прокурор САП Віталій Пономаренко ухвалив рішення про закриття справи. Підставою для закриття начебто стала інша експертиза у справі, проведена Службою безпеки України, яка не встановила збитки, а прокурор вирішив шо можливості доказування вичерпані та немає складу злочину в діях підозрюваних.

Прокурор Пономаренко, закрив справу замість того, аби закінчити її та готувати для передачи до суду. Як стверджують у НАБУ, справа була на завершальній стадії, зібрані докази для доведення винуватості підозрюваних. Рішення прокурора в НАБУ вважають дивним і незаконним, оскільки він жодного разу не ставив під сумнів розслідування у справі та під час нарад обговорював можливість продовжувати справу.

Проте 27 жовтня слідча суддя Вищого антикорупційного суду Оксана Олійник скасувала постанову прокурора Пономаренка і відновила справу. Незважаючи на те, що ця ухвала не підлягає оскарженню, Пономаренко подав скаргу до Апеляційної палати ВАКС.

Після невдалої першої спроби закрити справу, Пономаренко зробив це вдруге через кілька місяців — 21 січня. Проте вже 27 січня тимчасовий виконувач обов'язків керівника САП Максим Грищук скасував постанову Пономаренка і поновив справу. Попри кричущі спроби злити резонансну і перспективну справу, Венедіктова продовжує покривати Пономаренка і досі не усунула його від справи. Поки немає повноцінного керівника САП, вона єдина, хто може це зробити. Натомість генпрокурорка публічно маніпулює, вигадуючи відмазки.
СПРАВА ОЛЕГА ТАТАРОВА
На початку грудня 2020 у справі екснардепа і колишнього президента корпорації "Укрбуд" Максима Микитася щодо схеми із квартирами для Нацгвардії з'явився новий підозрюваний — заступник директора криміналістичної установи МВС Костянтин Дубонос. За даними слідства, Микитась передав йому хабар у вигляді паркомісця за 250 тисяч грн, аби той допоміг зменшити інкриміновані збитки від схеми з 81 млн грн до 7 млн грн.

Ще одним підозрюваним у справі міг стати чинний заступник голови Офісу президента Олег Татаров, який раніше працював в "Укрбуді" разом з Микитасем. Пізніше він став адвокатом фігурантів цієї справи. Під час обрання запобіжного заходу Дубоносу прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури продемонстрував переписки, з яких випливає, що Татаров міг бути посередником у передачі хабара Дубоносу.

НАБУ і САП підготували підозру Татарову і були готові вручити її. Однак в останній момент генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила групу прокурорів, яка займалася справою, ввела у справу себе як прокурора, виконувача обов'язків керівника САП Максима Грищука, прокурорів Андрія Довганя, Олександра Луговського і Аліну Жовницьку.

Прокурор у своїй діяльності є незалежним і самостійним. Тому нові прокурори мали повне право підписати і вручити фактично готову підозру. Протягом двох тижнів вони цього не зробили, натомість у понеділок 14 грудня Печерський районний суд незаконно зобов'язав забрати справу Татарова у НАБУ. Ухвала є незаконною, адже тільки прокурор може вирішувати питання про підслідність справ. Більше того, тільки Вищий антикорупційний суд може розглядати скарги, клопотання і заяви у справах НАБУ і САП.

У САП оскаржили це рішення. Проте залишається відкритим питання, чому тамтешні прокурори два тижні чекали на незаконне рішення Печерського суду, а не вручили підозру Татарову.

Згодом заступник Венедіктової Олексій Симоненко незаконно передав справу до Служби безпеки України, хоча Кримінальний процесуальний кодекс прямо забороняє передавати справи НАБУ іншим органам. Після цього вже нові прокурори з Офісу генпрокурора, замість САП, відмовилися просити для Татарова запобіжний захід і відкликали клопотання про арешт.
ЯКИЙ ВИХІД?
Цих фактів було достатньо, щоб колишній генеральний прокурор Юрій Луценко повідомив про підозру своєму заступникові — антикорупційному прокурору Назару Холодницькому. За результатами розслідування "акваріумних плівок", підозра була готова ще від літа 2018. Проте Луценко вирішив покрити Холодницького, а справу закрили наприкінці грудня 2018 року.

Нині ж Холодницький більше не очолює САП, його обов'язки виконує заступник Максим Грищук. Проте ситуація не стала набагато кращою. Прокурор Віталій Пономаренко зливає справу "Роттердам+", інші прокурори, зокрема і Грищук, мовчки сприяють зливанню справи Татарова.

Зараз триває конкурс на очільника САП. Попри гідних членів Конкурсної комісії від Ради прокурорів України, серед яких визнані міжнародні експерти з бездоганною репутацією, Верховна Рада делегувала до складу Комісії осіб із сумнівною репутацією за квотою "За майбутнє", "Слуги народу", "ОПЗЖ" тощо.

Отже, єдиний вихід — це новий, гідний керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, призначений за результатами прозорого і чесного конкурсу, а також атестація інших прокурорів, в першу чергу тих, які зливали справи.

Інакше ми не побачимо ані реальних вироків, ані корупціонерів за гратами, ані повернення вкрадених у нас грошей.
Made on
Tilda